Що глибше у внутрішньому світі в уникаючого партнера?
Вони виглядають більш спокійними, раціональними та врівноваженими в порівнянні з іншими людьми і такими самі себе і вважають. Вони раціональні та зважені. Вони ненавидять крики та істерики. Але якщо вам неодноразово казали, що ви не показуєте почуттів або ображалися на вас, що ви недостатньо показуєте, як когось “кохаєте” - скоріш за все ви і є Відсторонений (або партнер з уникаючим типом прив’язанності).
То від чого ж відсторонюються ці партнери, що їх так назвали?
Відсторонені чоловіки та жінки, вочевидь, відсторонюються від почуттів партнера. Що не так очевидно - вони відсторонюються і від власних почуттів.
Насправді, ці спокійні та врівноважені люди теж вважаються глибоко травмованими та потребують довгої терапії, щоб надбати риси надійної прив’язаності. Колись близькі настільки їх підвели, що в людини не залишилося жодної надії, що іншим можна довіряти, відкриватися та показувати свої почуття. У них був лише один спосіб зберегти себе - усамітнитися у внутрішньому світі і зачинити двері. Згодом це стало звичкою і єдиним способом взаємодії - “я сам / сама по собі”, а “ви, інші”, відповідно, теж там якось самі по собі.
А оскільки їхніми почуттями ніхто ніколи не цікавився, вони і самі перестали цікавитися ними. “Що я думаю з цього приводу?” - повністю замінило “Як я це відчуваю?”. Почуття стають небажаними гостями, і свої, а що гірше - і чиїсь також. А ось інтелект вони вдосконалюють, шліфують та пестять як найважливішу свою частину.
І таким чином, основами їхньої несучої конструкції стають висновки:
- “Правий той, хто розумніший”,
- “Які такі почуття? Гадки не маю. І ти не видумуй, то все вигадки.”,
- “Якщо в тебе є претензії - читай пункт 1”.
Відсторонені у відносинах.
Цим людям добре, коли все навколо тихо, мирно, стабільно. Бажано, щоби їх не чіпали і не взагалі краще поменше помічали. Показують свою прив'язаність вони частіше за все через піклування та дії - наніс у берлогу грошей на зиму, прибрав за собою посуд після їжі, сходив через силу в театр, забрав дитину з садочку. “Хіба тобі того всього мало для щастя?!” І такої ж поведінки Відсторонені очікують від партнерки. І вже точно чого їм не треба - це якихось там ваших розмов та почуттів. Навіщо щось там говорити, особливо якщо кожна розмова - то напруга і звинувачення, що я щось знов не так роблю! І ніхто не читає пункт 1!
- Потреба в безпеці.
Найбільший страх Відсторонених - то сильні емоції Переслідуючого. Вибухові, голосні незрозумілі емоції, коли близька людина раптом перестає бути передбачуваною, втрачає людське обличчя і перетворюється на Халка: “Ти! Знов! Не подумав! Що я теж хотіла! Морозиво!”, або щось настільки ж безглузде: “А ти мене все ще любиш?”
Якщо кількість емоцій тривожного партнера переповнює емоційний контейнер Відстороненого, в нього автоматично перегорають клапани та відбувається втеча “в себе”, яка є різновидом інстинкту самозбереження. Відсторонений просто не здатен проводити через себе емоційний струм такої напруги, з якою тривожні тільки розігріваються. Емоції є їхнім тригером, сигналом небезпеки і все, що відбувається далі, Відсторонені пам’ятають “щось було, але як в тумані”. Вони намагаються повернути свого Переслідуючого до здорового глузду, приводять йому безліч аргументів, чому вони насправді праві і Переслідуючому треба взяти всі свої слова, очікування та претензії назад і заспокоїтися. Але чомусь це роками не спрацьовує… Мабуть, тому що їхній Переслідуючий безнадійний і не підходить йому. По іншому пояснити неможливо.
Звісно, що я трохи жартую, але це і справді трапляється. Відсторонені і справді можуть довго готувати “план втечі”, нічого не кажучи своїм партнерам, бо не звикли нічим ділитися. Чим можуть просто психологічно вбити Переслідуючого, бо той завжди відверто каже у якій він сраці і що треба, щоб з неї вийти.
Тобто потреба в емоційній безпеці - одна з головних потреб Відстороненого. Говорити “на емоціях” з ними просто не діє і не спрацює ніколи! Треба зразу від цієї надії відмовитися.
2. Потреба в свободі
Друга велика потреба Відсторонених - відстань, свобода, особистий простір. Будь-які втручання інших людей (навіть близьких людей) у цей простір розцінюється як напад і викликає “бойову стійку”. Ця “стійка” - або супротив, або втеча чи завмирання. У будь-якому випадку, Відсторонений випадає з контакту.
Те, що ви будете багато разів чути від Відстороненого, коли намагаєтесь його розкрутити на розмову: “Припини мене контролювати!”, “Чого ти вічно тиснеш?!”, “Залиш мене у спокої!”. І все це треба сприймати як захист своєї свободи.
Це не означає, що людині на вас байдуже!
Це не означає, що вас не люблять!
Це не означає, що вас хочуть відштовхнути чи взагалі, що це хоч якось про вас!
Це сигнал Відстороненого про небезпеку і що ви перетнули його кордон.
Тобто, це значить, що людина сховалася у свої захисту від небезпечних для неї ваших сильних почуттів. Як в дитинстві: “Я в доміку”.
Надійна прив’язаність.
Хоча я ще не все розповіла про світ уникаючого партнера, зроблю зупинку, щоб дати всім надію та опишу партнера з надійним типом прив’язаності.
Перше і найважливіше! ВОНИ Є! Я бачила таких чоловіків, жінок, дітей, спілкувалася з ними, маю серед знайомих. Це люди, для яких світ близькості - спокійна та безпечна гавань.
Є три компонента їхньої афігенності:
- Вони мають адекватну самооцінку і, відповідно, добре ставляться й до інших людей - з прийняттям та без критики. Прикиньте, таке буває! Якщо такі люди пліткують, вони щиро співчувають, коли кажуть: “Дуже шкода, що в неї так” без усіляких “але ж вона…”. І я зараз не про форму розмови, а про глибинні почуття такої людини. Тобто, ключова установка самооцінки: “Зі мною все в порядку і з тобою все в порядку”.
- Вони мають певний баланс у дистанції з партнером, де є достатньо автономії і достатньо близькості.
Близькість відчувається, коли партнери діляться почуттями і проживають разом емоції. І для надійного типу прив’язаності почуття - це прикольна штука, варто їх помічати і ними ділитися. Тобто ці люди досить добре відчувають Себе і не бояться розповідати про себе - і про негативні почуття, і про своє кохання. І коли чують про почуття іншої людини, розуміють і не намагаються відгородитися, рот заткнути чи щось виправити. Тоді з’являється щирість та близькість.
Автономія - це відмова від співзалежності. Вони не будуть зазирати партнеру в рот, щоб дізнатися, як ти до мене сьогодні ставишся, їм не треба доказів кохання. Вони несуть відповідальність за свої емоційні реакції і не будуть “валити на вас провину” за всі свої біди, але й очікують того самого від вас. У них буде потреба у вільному часі “без партнера” і це треба буде приймати. Вони не будуть хотіти завжди-завжди давати вам підтвердження свого кохання. І вони точно витримають удар, коли ви розійдетеся, не будуть бігати за вами і скоріш за все, потім будуть жити щасливим життям. Отакі негідники!
3.Вони відгукуються, коли їх потребують. Вміють слухати людину в болю, коли партнер кричить та плаче, вислухають навіть якщо це претензії особисто до них і будуть дивитися на це, як на зону аналізу та психологічного росту, а не як особистий виклик на бійку. Тобто, коли партнер потопає у почуттях, вони можуть залишатися у Дорослій позиції та протягнути руку.
Виглядає це так: “Ти ніколи не робиш те, що важливо для мене! Ти знов не привітав мою мама з Новим Роком!” - “Я бачу, що тобі зараз з цього дуже погано. Давай я тебе обійму, заспокою, а потім ми все обговоримо і я розповім чому так сталося.”
(А не: ”А я і не мав її вітати” / “Знов ти зі своєю мамою!” / “А ти мою вітала?” / “Та й плювати”)
Тепер погані новини:
Більшість таких людей я бачила вже після їхньої власної терапії, коли людина всього того навчилася і сама компенсувала свої слабкі боки. Природним шляхом таких спадок важко отримати.
Таку людину ви, скоріш за все, не оберете ще на стадії побачень. Через її високу потребу в автономії. Тобто, такий партнер не буде вашим “Сонцем і Зорями”, не буде за вами бігати по полю ваших мрій та давати обіцянки все життя тримати за руку, бути доброю матусею та щедрим батьком. І вирішувати всі ваші проблеми він не буде. Якщо ваші очікування полягають у використанні такої людини, вам швидко стане нецікаво.
Така людина, скоріш за все, не обире собі проблемного партнера. Це доросла людина, якій потрібна поряд інша рівна доросла людина.
Пара маніпуляцій, надутих губ та “кинутих в повітря” побажань мати Беху на день народження - і така людина потисне плечима та зникне з вашого краєвиду.
Також їх не влаштує просто “спільне функціонування та старіння”. Якщо ви не є цікавою особистістю - жити разом заради переваги мити з вами поруч підлогу чи посуд та виносити сміття роками вона не буде.
Такій людині замало просто “гарної обкладинки”, тобто люди-Тіло теж відпочивають.
І їй потрібен емоційний спокій. Пару кіл на емоційних гойдалках і місце поряд звільняється.
Отака підстава…
Але один рецепт отримати собі любов такої людини все-ж таки існує - станьте партнером з надійним типом прив’язаності і у вас завжди буде таке своє власне))
Ідемо далі. Що глибше у внутрішньому світі в уникаючого партнера.
3. Потреба в близькості.
Продовжуємо розмову про Відсторонених партнерів.
Найбільш витісненою емоційною потребою у них є потреба в близькості. Так, вона також є, як і у всіх інших. Але буває витіснена настільки, що часто уникаючі взагалі її не відчувають. Вони можуть навіть сумніватися, чи вміють вони взагалі любити. Вони усвідомлюють, що когось їм поряд треба, що часом буває самотньо, але часто обирають партнерів розумом, а не почуттями.
І значно легше відмовляються від людини, якщо щось іде не так. Тобто - “нібито” значно легше… На те потреба в близькості і є найбільш витісненою, щоб насправді керувати людиною зсередини. Так, йдуть вони легше. А от потім шкодують і депресують важче.
Тобто інколи тільки після розриву Відсторонений може усвідомити, наскільки насправді сильно він був прив’язаний до своєї коханої людини чи то родини.
Чому ж так важко визнати свої почуття раніше, коли Переслідуючий роками і плаче, і благає, і танцює з бубном про свою потребу в близькості?..
✅ Бо немає звички дослухатися до почуттів іншої людини. Навіщо? То ж її забаганки якісь.
✅ Бо немає звички дослухатися до власних почуттів і найбільш правдивою відповіддю була б “Я не знаю, що саме я до тебе відчуваю. От що я можу тобі дати?”
✅Бо контрзалежність. І людина свідомо і неусвідомлено залежності уникає, знецінює її, а найбільше цінує власну незалежність.
✅ І бо, знов-таки - витіснене так працює. На поверхні - відмова від почуттів (“Фу, вони ірраціональні”), а всередині - багаторічне очікування та жага до них (“Я дуже хочу близькості, але мене колись зрадили і в мені море страху перед власною вразливістю”)
І звісно, що коли врешті решт драма їхнього життя повторюється, близька людина знову їх кидає, або відносини стали вже такими, що самі руйнуються, витіснене починає про себе нагадувати. Відсторонений переоцінює свою втрату і розуміє, скільки прив’язаності все ж таки відчував до свого партнера. Дуже часто пара саме на цій фазі приходить у терапію, коли Відсторонений готовий вже включитися і давати Переслідуючому те, що той просив роками. І частіше за все в цей час буває вже пізно, бо Переслідуючий партнер вже геть вигорів, підготував себе до розриву і йому чи їй “вже не треба”.
Що робити?
Потреба у близькості - наш основний інстинкт, а можливість визнавати свою залежність від коханої людини та витримувати її залежність від себе - частина спектру любовних відносин. Так само як емоційна відкритість та вразливість. Треба про це знати і визнавати. Але до людини з уникаючим типом прив’язаності це дуже важко донести. У прямій розмові це буде звучати як запрошення у рабство чи “під каблук”, відмова від самостійності. Тому, на жаль, у прямій розмові це навряд чи вдасться донести.
Переусвідомити цінність відносин для себе людина може.
Прийти самостійно до визнання цих потреб - може.
За допомогою психолога – тим більше може.
Але все залежить тільки від її ініціативи та співпрацю. Цього неможливо витребувати чи допроситися. Нажаль…
Корисних порад тут дати не можу.
Окрім тим уникаючим, які це читають - будь ласка, відкривайтеся своїм коханим, не бійтеся бути вразливими та визнавати свої почуття. Ваша близька людина так цього чекає.
Далі буде...
Авторка: Дьяченко Оксана
Проблеми у відносинах. Частина 1
Проблеми у відносинах. Частина 3